- куницевий
- —————————————————————————————куни́цевийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
куницевий — а, е. 1) Прикм. до куниця 1). || Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір. 2) у знач. ім. куни/цеві, вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін … Український тлумачний словник
кунячий — а, е, розм. Те саме, що куницевий 1) … Український тлумачний словник